6. Хіба я один і Варнава не маємо права, щоб не працювати?
7. Хто коштом своїм коли служить у війську? Або хто виноградника садить, і не їсть з його плоду? Або хто отару пасе, і не їсть молока від отари?
8. Чи я тільки по-людському це говорю? Хіба ж і Закон не говорить цього?
9. Бо в Законі Мойсеєвім писано: Не в'яжи рота волові, що молотить. Хіба за волів Бог турбується?
10. Чи говорить Він зовсім для нас? Для нас, бо написано, що з надією мусить орати орач, а молотник молотити з надією мати частку в своїм сподіванні.
11. Коли ми сіяли вам духовне, чи ж велика то річ, як пожнемо ми ваше тілесне?
12. Як право на вас мають інші, то тим більше ми. Але ми не вжили цього права, та все терпимо, аби перешкоди якої Христовій Євангелії ми не вчинили.
13. Хіба ви не знаєте, що священнослужителі від святині годуються? Що ті, хто служить вівтареві, із вівтаря мають частку?
14. Так і Господь наказав проповідникам Євангелії жити з Євангелії.
15. Але з того нічого не вжив я. А цього не писав я для того, щоб для мене так було. Бо мені краще вмерти, аніж щоб хто знівечив хвалу мою!
16. Бо коли я звіщаю Євангелію, то нема чим хвалитись мені, це бо повинність моя. І горе мені, коли я не звіщаю Євангелії!
17. Тож коли це роблю добровільно, я маю нагороду; коли ж недобровільно, то виконую службу доручену.
18. Яка ж нагорода мені? Та, що, благовістячи, я безкорисливо проповідував Христову Євангелію, не використовуючи особистих прав щодо благовістя.
19. Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати.
20. Для юдеїв я був, як юдей, щоб юдеїв придбати; для підзаконних був, як підзаконний, хоч сам підзаконним не бувши, щоб придбати підзаконних.
21. Для тих, хто без Закону, я був беззаконний, не бувши беззаконний Богові, а законний Христові, щоб придбати беззаконних.
22. Для слабих, як слабий, щоб придбати слабих. Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких.