5. Не вхиляйтесь одне від одного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням.
6. А це говорю вам як раду, а не як наказа.
7. Бо хочу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, один так, інший так.
8. Говорю ж неодруженим і вдовам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.
9. Коли ж не втримаються, нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися.
10. А тим, що побрались, наказую не я, а Господь: Нехай не розлучається дружина з своїм чоловіком!
11. А коли ж і розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться, і не відпускати чоловікові дружини!
12. Іншим же я говорю, не Господь: коли який брат має дружину невіруючу, і згідна вона жити з ним, нехай він не лишає її.
13. І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, нехай не лишає його.
14. Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були б ваші діти, тепер же святі.