36. А як думає хто про дівчину свою, що соромно, як вона переросте, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, не згрішить: нехай заміж виходять.
37. А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, владу ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму берегти свою дівчину, той робить добре.
38. Тому й той, хто віддає свою дівчину заміж, добре робить, а хто не віддає робить краще.
39. Дружина законом прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі.
40. Блаженніша вона, коли так позостанеться за моєю порадою, бо міркую, що й я маю Божого Духа.