1. І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі.
2. Я вас годував молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете,
3. бо ви ще тілесні. Бо коли заздрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не полюдському робите?
4. Бо коли хто каже: Я ж Павлів, а інший: Я Аполлосів, то чи ж ви не тілесні?
5. Бо хто ж Аполлос? Або хто то Павло? Вони тільки служителі, що ви ввірували через них, і то скільки кому дав Господь.
6. Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив,
7. тому ані той, хто садить, ані хто поливає, є щось, але Бог, що родить!
8. І хто садить, і хто поливає одне, і кожен одержить свою нагороду за працею своєю!
9. Бо ми співробітники Божі, а ви Боже поле, Божа будівля.
10. Я за благодаттю Божою, що дана мені, як мудрий будівничий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, як він будує на ній!
11. Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос.