52. раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...
53. Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.
54. А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою!
55. Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?
56. Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон.
57. А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.
58. Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!