7. Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лютня, коли б не видавали вони різних звуків, як пізнати б тоді, що бринить або грає?
8. Бо коли сурма звук невиразний дає, хто до бою готовитись буде?
9. Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер!
10. Як багато, наприклад, різних мов є на світі, і жадна з них не без значення!
11. І коли я не знатиму значення слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені.
12. Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви!
13. Ось тому, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.
14. Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду!
15. Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.
16. Бо коли благословлятимеш духом, то як той, що займає місце простої людини, промовить амінь на подяку твою? Не знає бо він, що ти кажеш.
17. Ти дякуєш добре, але не будується інший.
18. Дякую Богові моєму, розмовляю я мовами більше всіх вас.
19. Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!