2. Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.
3. А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на умовлення, і на розраду.
4. Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.
5. Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква.
6. А тепер, як прийду я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожиток зроблю, коли не поясню вам чи то відкриттям, чи знанням, чи пророцтвом, чи наукою?
7. Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лютня, коли б не видавали вони різних звуків, як пізнати б тоді, що бринить або грає?
8. Бо коли сурма звук невиразний дає, хто до бою готовитись буде?
9. Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер!
10. Як багато, наприклад, різних мов є на світі, і жадна з них не без значення!
11. І коли я не знатиму значення слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені.
12. Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви!
13. Ось тому, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.
14. Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду!