1-Е До Коринтян 13:5-13 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

5. не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,

6. не радіє з неправди, але тішиться правдою,

7. усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!

8. Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.

9. Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно;

10. коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.

11. Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче.

12. Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я.

13. А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!

1-Е До Коринтян 13