13. Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, чи то юдеї, чи геллени, чи раби, чи то вільні, і всі ми напоєні Духом одним.
14. Бо тіло не є один член, а багато.
15. Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, то хіба через це не від тіла вона?
16. І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, то хіба через це не від тіла воно?
17. Коли б оком було ціле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх?
18. Та нині Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів.
19. Якби всі одним членом були, то де тіло було б?
20. Отож, тепер членів багато, та тіло одне.
21. Бо око не може сказати руці: Ти мені непотрібна; або голова знов ногам: Ви мені непотрібні.
22. Але члени тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні.
23. А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу,
24. а нашим пристойним того не потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові,
25. щоб поділення в тілі не було, а щоб члени однаково дбали один про одного.
26. І коли терпить один член, то всі члени з ним терплять; і коли один член пошанований, то всі члени з ним тішаться.