10. Тож благаю вас, браття, Ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поділення, але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!
11. Бо стало відомо мені про вас, мої браття, від Хлоїних, що між вами суперечки.
12. А кажу я про те, що з вас кожен говорить: я ж Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин, а я Христів.
13. Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'ятий за вас? Чи в Павлове ім'я ви христились?
14. Дякую Богові, що я ані одного з вас не христив, окрім Кріспа та Гая,
15. щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у ймення своє.
16. Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я.
17. Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Євангелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.
18. Бож слово про хреста тим, що гинуть, то глупота, а для нас, що спасаємось, Сила Божа!
19. Бо написано: Я погублю мудрість премудрих, а розум розумних відкину!
20. Де мудрий? Де книжник? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог мудрість світу цього не змінив на глупоту?