6. І сказав Давид: Кожен, хто найперше поб'є євусеянина, той стане за голову та за зверхника. І ввійшов найперше Йоав, син Церуїн, і став за голову.
7. І осівся Давид у твердині, тому назвав ім'я їй: Давидове Місто.
8. І він збудував місто навколо, від Мілло й аж навколо, а Йоав відновив решту міста.
9. І Давид ставав усе більшим, а Господь Саваот був із ним.
10. А оце голови Давидових лицарів, що хоробро трудилися з ним у його царстві, з усім Ізраїлем, щоб настановити його царем, за Господнім словом, над Ізраїлем.
11. А оце число Давидових лицарів: Яшов'ам, син Гахмоні, голова тридцяти, він махнув своїм списом і побив за один раз три сотні!
12. А за ним Елеазар, син Додо, ахох'янин, він один із трьох лицарів.
13. Він був із Давидом у Пас-Дамімі, а филистимляни зібралися там на бій. І була там ділянка поля, повна ячменю, а народ утікав перед филистимлянами.
14. Та вони стали посеред ділянки, і врятували її та й побили филистимлян. І Господь подав велику перемогу!
15. І зійшли троє з тих тридцяти на переді на скелю до Давида, до печери Адуллам. А филистимський табір таборував у долині Рефаїм.
16. Давид же був тоді в твердині, а филистимська залога була тоді в Віфлеємі.
17. І спрагнув Давид та й сказав: Хто напоїть мене водою з віфлеємської криниці, що в брамі?
18. І продерлися ці троє до филистимського табору, і зачерпнули води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони винесли й принесли до Давида, та Давид не схотів її пити, і вилив її для Господа,
19. та й сказав: Борони мене, Боже мій, чинити таке! Чи я буду пити кров цих мужів, що ходили, наражаючи життя своє? Бо життям своїм вони принесли її! І не хотів він пити її. Оце зробили троє цих лицарів.